Аналіз

Аналіз роману “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”

Автор – Панас Мирний та Іван Білик

Рік написання – 1875

Рік видання – 1880, Женева.

Літературний рід: епос

Жанр: соціально-психологічний роман

Літературний напрям – реалізм

У назві роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» використано алегорію.

Ідея: соціальні умови вмотивовують вчинки героїв роману, штовхають їх на слизьку дорогу.

Головна ідея твору криється в його алегоричній назві: воли – символічний образ уярмленого селянства — не ревли б, якби було що їсти й пити. Автори намагалися показати соціальні умови життя селянства і мотивувати поведінку героїв, розкрити, що ж саме штовхало селян на слизьку дорогу, калічило їх душі, нівечило мораль, спричинило трагедію.

Головні герої “Хіба ревуть воли”: Чіпка, його мати Мотря («найбільш трагічний жіночий образ української літератури»); батько – Іван Варениченко (Хрущ, Хрущов, Притика); Оришка – бабуся Чіпки; Максим Ґудзь, Матня, Лушня, Пацюк – «Пропаща сила»; Явдоха (Явдошка) – дружина Максима; пани Польські; чиновництво – Порох, Чижик; Галя («польова царівна») – дружина Чіпки, Грицько – друг дитинства Чіпки; Христя – дружина Грицька.

Композиція та сюжет

Композиція, композиційно-стильові особливості: композиція роману складна, через що академік Олександр Біленький назвав твір "будинком з багатьма прибудовами і надбудовами". Своєрідність і складність композиції зумовлена винятково широкими хронологічними межами зображення життя. Роман складається із чотирьох великих частин, кожна з яких поділяється на розділи (їх у творі тридцять); кожна частина і розділ мають свій зміст і композиційну завершеність.

Роман складається з чотирьох частин, кожна з яких відповідно поділяється на дрібніші розділи. Ці 30 розділів становлять так звану «зовнішню» композицію твору.

I частина розповідає про дитинство та юність Чіпки.

II частина присвячена сторічній історії села Піски.

III частина знайомить зі складною долею селянина-бунтаря.

IV частина завершує трагедію Чіпки Варениченка.

Для роману можна виділити такі частини: експозиція, зав’язка, розвиток дії, кульмінація, розв’язка.

експозиція: історія села Піски, важке дитинство Чіпки, наймитування, знайомство з Галею, зростання Грицька як доброго господаря;

зав’язка – у Чіпки забирають землю, знайомство й дружба із Матнею, Лушнею і Пацюком;

розвиток дії – Чіпка стає розбійником, одруження з Галею, нове пореформене життя, відсторонення Чіпки від управи через неблагонадійність;

кульмінація – Чіпка і його товариство вирізає «вісім безневинних душ», смерть Галі;

розв’язка – Мотря повідомляє у волость про скоєний злочин сина, арешт Чіпки та засудження.

Своєрідність композиції роману Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»:

1. багатоплановість сюжету
2. екскурси в минуле;
3. публіцистичні відступи.

Проблематика “Хіба ревуть воли”:

• народна мораль;
• батьки і діти;
• добро і зло;
• земля і достаток;
• кріпацька неволя;
• пропаща сила;
• становище жінки в сім’ї;
• любов і сімейне щастя.

Головна проблема роману “Хіба ревуть воли, як ясла повні” конфлікт між багатими і бідними як головний конфлікт XIX ст.

Цікаві матеріали:

Аналіз роману Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

10 клас. Українська література. “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”

Хіба ревуть воли, як ясла повні. УКРЛІТ